Сектор метеопрогнозів

Здійснює прогнозування погодних умов по області та місту Чернігову на термін 1-5 доби, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ. Забезпечує органи державної влади, місцевого самоврядування, Збройних Сил України, суб’єктів галузей економіки, населення, інших споживачів інформацією про фактичні і очікувані гідрометеорологічні умови.

Прогнози погоди

Прогнози погоди важливі для багатьох галузей господарства. Для їх складання користуються кількома методами. Однак жоден із них не може забезпечити стовідсоткову точність для усіх метеорологічних показників, що характеризують стан погоди. Найбільш точним вважається синоптичний метод (на основі аналізу синоптичних карт), числовий метод (шляхом попередніх розрахунків за допомогою ЕОМ).

Суть синоптичного методу завбачення погоди полягає в одночасному спостереженні її стану на великій території, що дозволяє визначити характер розвитку атмосферних процесів та подальші най більш вірогідні зміни ходу метеоумов.

Перші синоптичні карти були опубліковані в 1826 р. Брандесом в Німеччині. Ці карти характеризували процеси 3-х, 5-річної давності. Аналогічні карти незабаром почали складати в інших країнах, в тому числі і в Росії. Але при всіх їх пізнавальних значень, вони не могли  слугувати  для складання прогнозу розвитку метеопроцесів. Адже збір метеорологічної інформації затягувався на декілька місяців. Можливість  швидкого збору з’явилась після винаходу електричного телеграфу. В 1856 р. Росія і Франція, а потім і інші країни почали регулярно обмінюватись метеорологічними зведеннями по телеграфу. Таким чином було покладено початок міжнародному обміну  метеоінформації. В ряді країн  в цей період починається публікація метеорологічних бюлетнів і складаються попередження про шторми, створюються служби погоди.

Мабуть першим, хто зрозумів, що передбачити небезпечні ситуації та підготуватися до них дешевше, ніж ліквідувати наслідки від них, були Наполеон ΙΙΙ та Леверє, якому Наполеон ΙΙΙ доручив дослідити причини бурі страшної сили, яка знищила англо-французьку ескадру в Балаклавській бухті 14 листопада 1854 р. у ході Кримської війни. Леверє показав, що рух шторму до Чорного моря відбувався з досить сталою швидкістю і цей рух можна було простежити від однієї синоптичної карти до другої по мірі його розвитку. З цього він зробив висновок, що коли б спостереження велись на великому числі станцій, і їх дані з достатньою швидкістю передавались у центральну установу, то порівнюючи та аналізуючи карти погоди, можна було попередити флот про небезпеку.